Сонце та Місяць західно-європейської схоластики
Курс відбуватиметься щопонеділка з 30 червня 2025 року о 20:00 за київським часом!
Місце проведення: Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень 1,5-2 години.
Кількість зустрічей: 10 зустрічей.
Запис зустрічей: так, для учасників.
Порівняльний аналіз систем
Томи Аквінського (Doctor Angelicus) та Іоанна Дунса Скота (Doctor Subtilis)
«Субстанція», «сутність», «екзистенція», «актуальність», «інтуїція», «ідентичність», «реальність», «формальність», «індивід» – західний світ уже звик використовувати ці слова не лише у філософському дискурсі, а й у повсякденному мовленні. Безперечно, вони не стали б популярними, якби не вживалися сучасними філософами, а їхні витоки можна виявити ще в європейській античності. Разом з тим, велику частку конотацій ці та інші терміни набули в схоластичній традиції (VIII-XVI ст.), яку довгий час несправедливо ототожнювали з «інтелектуальною паузою темних століть» (V-VIII ст.) на протиставлення досягненням Ренесансу (з XIV ст.).
Безумовно, сучасному читачеві схоластична проблематика та дискурс на перший погляд можуть здатися своєрідною безглуздою «грою в бісер». Адже що таке схоластика? Обмежена кількість авторитетних джерел, набір непохитних релігійних догматів, перелік правил щодо побудови доказів та ведення аргументації, спрощена методологічна мова, екзотична проблематика (дійсно, «Чи може існувати кілька ангелів одного виду?») – і інтелектуальна гра може продовжуватися до нескінченності. Але це тільки перший погляд. Як стверджують сучасні дослідження феномена гри, її процес може бути несерйозним, але має дуже серйозні наслідки.
То навіщо вивчати схоластику? Безперечно для переосмислення та наповнення актуальним змістом вживаних нами схоластичних термінів. Надихаючим прикладом може бути плідний рух ad fontes майстра Мартіна Гайдеґґера, який вкрай плідно перевідкриває не тільки до-сократиків і Аристотеля, але й суть питань усієї європейської схоластичної традиції, включаючи Тому Аквінського, Дунса Скота, Декарта, Канта та інших. Не менш натхненним прикладом є робота Карла Густава Юнга, який побачив у нібито абстрактних алхімічних і метафізичних побудовах несвідомі патерни роботи людської свідомості. І справді, саме в ході обговорення дивних і здавалося б абстрактних догматичних питань (Трійця, Непорочне зачаття, таїнство Причастя, природа ангелів, наслідки гріхопадіння тощо) свого часу були зроблені несподівані відкриття у сфері математики, логіки, психології та інших дисциплін.
…Що, безумовно, не виключає і таких цілей, як вивчення майстерного застосування законів мислення до вирішення нетривіальних завдань та суто естетичну насолоду від вивчення інтелектуальних шедеврів схоластичних майстрів.
Цикл з 10 семінарів
Вступ
1. Вектори традиції:
a. Августин – Ансельм
b. Св. Домінік – Альберт Великий – Тома Аквінський
c. Св. Франциск – Бонавентура – Іоанн Дунс Скот
2. Питання методології:
a. Logica antiqua (logica vetus et logica nova)
b. Logica modernorum
c. Aristoteles latinus: середньовічні переклади та посередництво арабських коментаторів: Аверроес (Ібн-Рушд) та Авіценна (Ібн-Сіна)
3. Corpus Thomisticum і Corpus Scoti: ключові тексти
Часть 1. Метафізичні, концептуальні та гносеологічні парадигми:
a. Ens infinitum та Actus purus
b. Disctinctio realis, distinctio rationis, distinctio formalis
Часть 2. Приклади наслідків для теології:
a. Бог та Янголи
b. Творіння, гріхопадіння, непорочне зачаття
c. Можливості людського інтелекту
d. Передбачення та призначення
Часть 3. Наслідки для майбутньої західно-європейської філософії:
a. Номіналізм і волюнтаризм
b. Спроби синтезу
c. Нео-томізм
d. Екзистенціалізм
e. Аналітична філософія та модальна логіка
f. Психологія
Ведучий – Андрій Скібіцький, аналітичний психолог, магістр теології (Левен, Бельгія), магістр клінічної психології (Київ, Україна), випускник курсів санскриту Національного Університету Індії (Тірупаті, Індія), аспірант Вільного Українського Університету (Мюнхен, Німеччина)
посилання на реєстрацію:
https://secure.wayforpay.com/payment/s6af79b1f3901
Курс відбуватиметься щопонеділка з 30 червня 2025 року о 20:00 за київським часом!
Місце проведення: Online у Zoom.
Формат: один раз на тиждень 1,5-2 години.
Кількість зустрічей: 10 зустрічей.
Запис зустрічей: так, для учасників.
Порівняльний аналіз систем
Томи Аквінського (Doctor Angelicus) та Іоанна Дунса Скота (Doctor Subtilis)
«Субстанція», «сутність», «екзистенція», «актуальність», «інтуїція», «ідентичність», «реальність», «формальність», «індивід» – західний світ уже звик використовувати ці слова не лише у філософському дискурсі, а й у повсякденному мовленні. Безперечно, вони не стали б популярними, якби не вживалися сучасними філософами, а їхні витоки можна виявити ще в європейській античності. Разом з тим, велику частку конотацій ці та інші терміни набули в схоластичній традиції (VIII-XVI ст.), яку довгий час несправедливо ототожнювали з «інтелектуальною паузою темних століть» (V-VIII ст.) на протиставлення досягненням Ренесансу (з XIV ст.).
Безумовно, сучасному читачеві схоластична проблематика та дискурс на перший погляд можуть здатися своєрідною безглуздою «грою в бісер». Адже що таке схоластика? Обмежена кількість авторитетних джерел, набір непохитних релігійних догматів, перелік правил щодо побудови доказів та ведення аргументації, спрощена методологічна мова, екзотична проблематика (дійсно, «Чи може існувати кілька ангелів одного виду?») – і інтелектуальна гра може продовжуватися до нескінченності. Але це тільки перший погляд. Як стверджують сучасні дослідження феномена гри, її процес може бути несерйозним, але має дуже серйозні наслідки.
То навіщо вивчати схоластику? Безперечно для переосмислення та наповнення актуальним змістом вживаних нами схоластичних термінів. Надихаючим прикладом може бути плідний рух ad fontes майстра Мартіна Гайдеґґера, який вкрай плідно перевідкриває не тільки до-сократиків і Аристотеля, але й суть питань усієї європейської схоластичної традиції, включаючи Тому Аквінського, Дунса Скота, Декарта, Канта та інших. Не менш натхненним прикладом є робота Карла Густава Юнга, який побачив у нібито абстрактних алхімічних і метафізичних побудовах несвідомі патерни роботи людської свідомості. І справді, саме в ході обговорення дивних і здавалося б абстрактних догматичних питань (Трійця, Непорочне зачаття, таїнство Причастя, природа ангелів, наслідки гріхопадіння тощо) свого часу були зроблені несподівані відкриття у сфері математики, логіки, психології та інших дисциплін.
…Що, безумовно, не виключає і таких цілей, як вивчення майстерного застосування законів мислення до вирішення нетривіальних завдань та суто естетичну насолоду від вивчення інтелектуальних шедеврів схоластичних майстрів.
Цикл з 10 семінарів
Вступ
1. Вектори традиції:
a. Августин – Ансельм
b. Св. Домінік – Альберт Великий – Тома Аквінський
c. Св. Франциск – Бонавентура – Іоанн Дунс Скот
2. Питання методології:
a. Logica antiqua (logica vetus et logica nova)
b. Logica modernorum
c. Aristoteles latinus: середньовічні переклади та посередництво арабських коментаторів: Аверроес (Ібн-Рушд) та Авіценна (Ібн-Сіна)
3. Corpus Thomisticum і Corpus Scoti: ключові тексти
Часть 1. Метафізичні, концептуальні та гносеологічні парадигми:
a. Ens infinitum та Actus purus
b. Disctinctio realis, distinctio rationis, distinctio formalis
Часть 2. Приклади наслідків для теології:
a. Бог та Янголи
b. Творіння, гріхопадіння, непорочне зачаття
c. Можливості людського інтелекту
d. Передбачення та призначення
Часть 3. Наслідки для майбутньої західно-європейської філософії:
a. Номіналізм і волюнтаризм
b. Спроби синтезу
c. Нео-томізм
d. Екзистенціалізм
e. Аналітична філософія та модальна логіка
f. Психологія
Ведучий – Андрій Скібіцький, аналітичний психолог, магістр теології (Левен, Бельгія), магістр клінічної психології (Київ, Україна), випускник курсів санскриту Національного Університету Індії (Тірупаті, Індія), аспірант Вільного Українського Університету (Мюнхен, Німеччина)
посилання на реєстрацію:
https://secure.wayforpay.com/payment/s6af79b1f3901