Лекція. Малювати кров’ю: Ван Гог без міфів і без жалю
Лекція відбудеться у неділю 26 квітня 2026 року о 13:00! Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom. Запис лекції: так, для учасників. Мова лекції: українська.
Якщо ви хочете отримати тільки запис, то реєструйтесь через «онлайн-участь»
Чергова розповідь про бідного художника з відрізаним вухом? Ні, не так. Палюче провансальське сонце. Жовтий будинок, де фарба ніколи не встигає висохнути. Самотній чоловік, який пише брату: “Я малюю так швидко, ніби хтось женеться за мною”.
Він не пише картини. Він випускає на полотно те, що всередині розриває його на шматки: сонце, яке ріже очі, небо, що крутиться, як божевільне, і соняшники, які горять так, що їх можна чути.
Париж у квітах і парасольках від літа. Але у нього лише кімната, надії, які ніколи не справдяться, іронія і геніальність. Один рік в Арлі – і 200 полотен, які досі б’ють нас у груди сильніше за будь-який маніфест.
Це не історія бідного божевільного з відрізаним вухом. Це історія людини, яка навчила світ бачити емоції голими.
Про що лекція?
Техніка живопису Ван Гога: швидкість, пастозність, колір як емоція
Реальна хронологія подій 1888–1890 років: інцидент з вухом, перебування в лікарні Сен-Ремі та останні місяці в Овер-сюр-Уаз
Біографія без міфів: як художник без формальної освіти, без грошей і без підтримки інституцій змінив історію мистецтва назавжди
Ключові твори: “Соняшники”, “Зоряна ніч”, серія кипарисів, “Кукурудзяне поле під грозовим небом” – аналіз композиції, кольору та символіки
Сучасне значення: чому творчість Ван Гога залишається найвпливовішою в історії постімпресіонізму та актуальною навіть через 135 років
Сонце стає ножем, фарба перетворюється на кров, мистецтво перестає бути красивим.
Воно стає єдиним способом вижити.
Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація.
Лектор: Богдана Носенок – доктор філософії, культуролог. Дослідниця французьких культуральних студій та методології «нової історичної науки» школи «Анналів», міждисциплінарних підходів до аналізу культури. Перекладач літературних творів з англійської, французької та італійської мов. Серед її перекладів – класичні твори, такі як «1984» і «Колгосп тварин» Джорджа Орвелла, «Маленькі жінки» Луїзи Мей Олкотт, «Енн із Зелених Дахів» Люсі-Мод Монтгомері, «Таємний сад» Френсіс Бернетт, «Мітра-Варуна» Жоржа Дюмезіля, «Дезінтеграція системи» Франко Фреди та інші. Автор роману-мандрівки «Дистанція».